Абак (грец. αβαξ, лат. abacus — дошка) — вид рахівниці у стародавній Греції та Римі, а також (до XIX століття) у Західній Європі.
Абак був розділений лініями та смужками, підрахунки здійснювалися за допомогою розташованого на смужках каміння або інших схожих предметів. Камінчик для грецького абаку називали псифос; похідною від цього слова стала назва для підрахунку — псифофорія, «розкладання камінців» (заголовок книги про індійську арифметику Максима Плануда, померлого у 1310 році). За словами знаменитого мандрівника М. І. Миклухо-Маклая, тубільці Нової Гвінеї рахували таким чином : «... папуас загинає один за іншим пальці руки, причому видає певний звук, наприклад,« бе, бе, бе ... » . Дорахувавши до п'яти, він говорить «Ібон-бе» (рука). Потім він загинає пальці іншої руки, знову повторює «бе, бе, ...», поки не доходить До «Ібон-али» (дві руки). І так далі.
Детальніше 
Немає коментарів:
Дописати коментар